Поради батькам

                                   ПАМ’ЯТКА ДІЇ НАСЕЛЕННЯ ПІД ЧАС БОЙОВИХ ДІЙ

При загрозі ураження стрілецькою зброєю:

- закрити штори або жалюзі (заклеїти вікна паперовою стрічкою) для зменшення ураження розбитим віконним склом;

- вимкнути світло, закрити вікна та двері;

- зайняти місце на підлозі в приміщенні, де немає вікон (комора, ванна кімната, вітальня);

- поінформувати доступними засобами про небезпеку близьких та знайомих.

 

При загрозі бойових дій:

- закрити штори або жалюзі (заклеїти вікна паперовою стрічкою) для зменшення ураження розбитим віконним склом; - вимкнути світло, перекрити газ, воду, загасити пічне опалення;

- взяти документи, гроші, предмети першої необхідності, медичну аптечку та продукти харчування;

- залишити помешкання та зайняти місце у захисній споруді чи підвалі;

- попередити про небезпеку сусідів, надати допомогу людям похилого віку, інвалідам та дітям; - без нагальної потреби не залишати безпечне місце;

- бути максимально обережними та не піддаватись паніці.

 

Якщо стався вибух:

- лягти на землю, прикривши голову руками; - визначити наявність загрози подальших руйнувань та зсувів стін і перекриття, а також, чи є поблизу хтось, кому необхідна допомога;

- якщо є можливість, без паніки залишити місце пригоди;

- у разі, якщо людина опинилася під завалом, необхідно подавати голосові сигнали, проявляти меншу активність, берегти сили;

- виконувати всі вказівки рятувальників.

 

При загрозі масових заворушень:

- зберігати спокій та розсудливість;

- при перебуванні на вулиці негайно залишити місце масового скупчення людей, уникати агресивно налаштованих осіб; не піддаватись на провокації;

 - надійно закрити двері, не підходити до вікон, не виходити на балкон; без нагальної потреби не залишати приміщення 

 

 

 

 

                          Бережіть своє здоров’я і життя!





                                     ЯК ЗАОХОТИТИ ДИТИНУ ЧИТАТИ

10 простих порад і добірка дитячої літератури



https://www.the-village.com.ua/village/children/children/309427-yak-zaohotiti-ditinu-chitati





Як уберегтися від коронавірусу: поради для батьків

Дуже важливо, щоб батьки також чітко усвідомлювали свою роль у цьому процесі. Отож, пропонуємо перелік з декількох важливих кроків для батьків, які допоможуть їм захистити себе та дітей від зараження респіраторними вірусами:

 💡 Тримайте дітей вдома, якщо вони захворіли (це стосується лише легких форм захворювання, при погіршенні стану обов’язково зверніться до свого сімейного лікаря).

Чому це важливо?

Дітям потрібен відпочинок, щоб одужати. Без достатнього відпочинку вашій дитині може знадобитися більше часу, щоб відчути себе краще. Людям з ослабленою імунною системою часто потрібно ще більше часу, щоб відновитися.

💡 Тримайте хворих і здорових дітей окремо.

• Уникати контакту із особами з проявами респіраторного захворювання, тримайтеся на відстані не менше 1-2 м від хворих людей.
• Шукати альтернативні способи участі дітей в зборах, наприклад дивитися їх по телевізору або в Інтернеті, щоб вони могли уникнути особистого контакту. Це особливо важливо для дітей з високим ризиком ускладнень грипу.

Чому це важливо?

Краплі, що містять віруси, можуть переміщатися не менше, ніж на 1-2 м, тому залишаючись на такій відстані від хворих людей, можна знизити ймовірність того, що ваша дитина захворіє.

💡 Навчіть своїх дітей завжди прикривати рот під час кашлю і чхання.

• Переконайтеся, що ваші діти прикривають ніс і рот серветкою, коли вони кашляють або чхають. Попросіть їх викинути використану серветку і негайно вимити руки.

Чому це важливо?
Прикривання носа і рота під час кашлю і чхання серветкою допомагає запобігти поширенню вірусу грипу через повітря і на ваших руках.

💡 Навчіть дітей правильно мити руки.

• Переконайтеся, що ваші діти ретельно і часто миють руки з милом і водою.
• Якщо мило і вода недоступні, дайте їм дезінфікуючий засіб для рук з вмістом спирту не менше 60% для очищення рук.
• Навчіть їх, як важливо мити руки, перш ніж торкатися їх очей, носа або рота.

Чому це важливо?

Миття рук знижує кількість респіраторних вірусів, які можуть поширюватися, коли ви торкаєтеся рук інших людей або торкаєтеся поверхонь і предметів, таких як столи і дверні ручки.

💡 Очищуйте поверхні та предмети, до яких часто торкаєтеся.

Очищуйте поверхні та предмети, до яких часто торкаються, такі як іграшки, столи, дверні ручки, поручні, клавіатури комп’ютера, телефони і іграшки.

💡 Чи видаляє мило і вода при очищенні респіраторні віруси, включаючи SARS-CoV-2?

• Так, застосування мила і води дозволяє ефективно очистити поверхні.
• Ви також можете використовувати спиртовмісні та хлорвмісні дезинфікуючі засоби. Завжди дотримуйтесь інструкцій з використання дезинфікуючих засобів, на етикетці продукту.

Чому це важливо?

Точний термін виживання вірусу SARS-CoV-2 на сьогодні не відомий, проте очищення поверхонь і об’єктів, до яких часто торкаються, знижує кількість вірусів, які можуть поширюватися під час дотику до зараженої поверхні, а потім до ваших очей, носа або рота.



Як уникнути конфліктів із власною дитиною?

Часто ми спілкуємося з дітьми приказним тоном: "Іди спати! Почисть зуби! Сядь рівно!" Ми читаємо їм лекції, критикуємо, загрожуємо: "Не забереш іграшки - не вийдеш на вулицю!" Наше поводження настільки передбачувано, що діти найчастіше знають, що ми їм скажемо, і не слухають,точніше, "не чують" нас. По суті, ми ведемо щоденну боротьбу із власними дочками й синами, у якій немає переможців!
Чи можна поліпшити взаємини з дітьми? Чи можна не дратуватися, не сваритися? Звичайно. Просто потрібно дотримуватися всього трьох правил: любитиВам допоможуть кілька практичних порад. Спробуйте застосувати їх у спілкуванні з Вашим малям, і Ви переконаєтеся, наскільки вони діючі. їх (що ми й робимо), поважати (що робимо дуже рідко) і створювати умови для співробітництва (чого робити не вміємо). Іншими словами, треба прислухатися до думки дитини й контролювати свою реакцію на його поводження. У цьому
Правило "одного слова"
Якщо Ви хочете, щоб дитина Вас "почула", не висловлюйте всього, що думаєте про його поводження. Використайте "правило одного слова", що характеризувало б ситуацію. Можливо, його прийдеться повторити кілька разів, але це краще, ніж кричати й загрожувати. Наприклад, перед сном маля повинен скласти свої іграшки. Якщо Ви скажете : "Скільки разів я тобі говорила, що іграшки треба забирати! Ти така велика, а дотепер не можеш цього запам'ятати", - дитина вже після першої фрази перестане сприймати сказане. Спробуйте замість гнівної тиради вимовити (тільки не в приказному тоні) одне слово: "Іграшки!" Воно стане своєрідним паролем збирання.
Результати неслухняності
Пригадайте, скільки разів протягом дня Вам доводиться говорити своєму синові або дочці: "Зроби математику, а то одержиш двійку", "Іди снідати, інакше їжа охолоне", "Не випереш носочки - підеш у брудних"? Чи спрацьовують Ваші вказівки? Чи не краще кілька разів дати дитині можливість переконатися, до чого приводить неслухняність і які її наслідки. Якщо Сашко не зробить математику, то завтра на уроці він дійсно одержить двійку. Якщо Світла не прийде вчасно до стола - буде їсти холодний суп. Якщо Катя не випере носочки - ранком надягне брудні.
Ця важлива фраза "як тільки"
Є кілька слів, які Вам треба намагатися не вживати: "якщо", "чому", "ти ніколи..."
Ці слова "якщо", як правило, починаються погрози: "Якщо ти не будеш чистити свої туфлі, я ніколи не куплю тобі нових". У дитини відразу ж виникає відповідна негативна реакція, мол, ну й не треба.
"Чому" - звичайний початок обвинувачення. Після фрази: "Чому ти не кладеш речі на місце?" - Ваше маля, швидше за все, почне оборонятися, а не забирати.
Словосполучення "ти ніколи" сприймається в штики. "Ти ніколи не підмітаєш у кімнаті..." - звучить як обвинувачення, а не спонукання до дії. Краще сказати: "У кімнаті багато пилу. Настав час підмести підлогу".
Якщо Ви хочете, щоб дитина виконала не занадто приємну для неї роботу, спробуйте побудувати фразу так: "Як тільки кімната буде прибрана, ти зможеш подивитися телевізор".
Воля вибору
Кожний з нас має свої пристрасті, смаки, судження. І Ваша дитина, якою би маленькою вона не була, - не виключення. Не ущемляйте її права, адже вона - особистість. Маля в стані вирішити самостійно, яку їжу й одяг вибрати й у якій послідовності виконувати доручену йому роботу. Запитайте в нього, що він буде їсти на сніданок бутерброд із сиром або з ковбасою. Перед тим як зшити або купити дочки плаття, обговоріть з нею тканину й фасон. Під час вбирання у квартирі запропонуйте дитині на вибір: вимити підлогу або підмести.
Попередження про неприємності
Відвідування лікарів і інші неприємні для дитини події будуть сприйматися інакше, якщо поговорити з нею заздалегідь: "Я розумію, що тобі не хочеться, але йти треба".
Часто буває так: Ви збираєтеся з дочкою в гості. Там Ваше маля настільки захоплюється грою з подружкою, що його ніякими силами не повести додому. Домовтеся з ним: "Давай поставимо годинник на такий-то час. Коли він задзвонить, ми підемо додому".
Право на бажання
Ваша дитина голосно вимагає в магазині машинку. Ви можете відреагувати на це по звичці: "Тобі все мало! У тебе ж вдома п'ять машинок!" І витягти дитину, що репетує, з магазина. А можете не купувати іграшку, але визнати право дитини хотіти її: "Я розумію тебе, машинка дійсно гарна, але сьогодні в мене немає грошей". І дитина заспокоїться, навіть не одержавши заповітний автомобіль.
Відмова від критики
Критикувати - виходить, судити, оцінювати, таврувати ганьбою. Критика викликає в дитини опір. Згадаєте, як Ви самі реагували на зауваження батьків, і зрозумієте, чому Ваші діти "обороняються". Син не може вирішити завдання? Простіше всього його висміяти: "Це ж легке завдання! Ми ж з тобою все розібрали вчора! Як можна таке не зрозуміти?!" Реакція дитини буває різною від: "Я - тупиця" до "...і не буду робити". Але Ви допоможете їй, якщо скажете: "Так, це нелегко. Але я думаю, що ти впораєшся. Подумай ще".
Звичайно, ці ради не універсальні. Не сподівайтеся, що в будинку відразу запанує тиша та благодать. Будьте готові до того, що діти можуть віднестися з підозрою до Вашого "нового" поводження. Але якщо за день Ви хоч раз зумієте запобігти конфлікту, виходить, Ви на вірному шляху.
Кожна дитина неповторна, і Вам вирішувати, які методи застосовувати в тій або іншій ситуації.
Пробуйте, шукайте, підходьте до виховання дитини творчо. Час і сили, витрачені на відновлення миру в родині, варті того.

Как привить ребенку любовь к чтению?

Катерина Таберко
"Как привить ребенку любовь к чтению?"
Многие современные педагоги-пренатологи советуют читать малышу еще до его рождения. Начиная с рождения, читать, по книге или на память, можно всегда и везде: на прогулке, во время пеленания, одевания, массажа, купания и укладывания спать. Пусть кроха пока не понимает произносимых вами слов, но он чувствует вашу интонацию, видит жесты и ощущает мамины прикосновения, сопровождаемые чтением и улыбкой. Все это вызывает у него массу положительных эмоций. В первые месяцы жизни чтение книг отлично тренирует слух  новорожденного, учит его узнавать ваш голос, знакомит с мелодикой родной речи и интонациями языка.
Дети от рождения до трех лет лучше воспринимают рифмованные произведения. Поэтому самым маленьким подойдут потешки, пестушки, прибаутки, колыбельные песни и сказки в стихах. Недаром они носят название материнской поэзии. Короткие игровые стихи  «Ладушки», «Идет коза рогатая» и «Сорока-ворона» помогают овладеть простыми движениями и навыками в игровой форме, создают настроение и ритм.
С момента, когда малыш научится держать головку и фокусировать взгляд, можно знакомить его с первыми книжными иллюстрациями. С 5-6 месяцев ребенок начинает познавать мир через прикосновение: любит трогать различные предметы и пробовать их «на зуб». Поэтому можно познакомить малыша с книжками-игрушками, помогающими развивать тактильную память и мелкую моторику, что в свою очередь стимулирует развитие речи.
ЧИТАЕМ ПРАВИЛЬНО
Отношение к книгам формируется у ребенка постепенно, но есть некоторые секреты, которые помогут вам воспитать интерес к книгам и чтению:
Домашняя библиотека. Чтобы дети читали книги, они должны расти в окружении книг. Требования экономии места, высокая мобильность и быстрое распространение электронных носителей вытеснили тяжелые тома, за которыми еще недавно записывались в очередь. Между тем, в доме с книжным шкафом, в котором можно покопаться хотя бы тайком, несомненно, вырастет читающий ребенок. Согласно исследованиям ученых, наличие хорошей домашней библиотеки влияет на будущий уровень образования ребенка даже больше, чем образованность родителей.
Личный пример. Ребенка воспитывают не слова, а поступки. Читайте сами, цитируйте, делитесь прочитанным и обсуждайте книги, ходите вместе в книжные магазины и библиотеки, составляйте домашнюю библиотеку. Ребенок, который видит вас с книгой в руках, воспринимает это, как норму повседневной жизни. Сначала он станет подражать, а после и сам увлечется чтением.
Время. Начинайте читать детям с рождения или даже раньше. Выбирайте правильное время для чтения. Не читайте насильно, если ребенок хочет поиграть и побегать. Читайте ребенку, когда он не устал и у него хорошее настроение. Чтение новых книг отложите на время, когда малыш активен и бодр.

Место. Выделите специальное место для чтения, уютный и укромный  уголок. Оно должно быть тихим, удобным, с хорошим освещением. Часто дети читают лежа на ковре, и это не вредно, если малыш лежит на животе, света достаточно, а расстояние до книги около 30 см. А вот чтение на спине и на боку вредно для глаз. Во время чтения не отвлекайтесь сами и постарайтесь убрать предметы, которые отвлекают ребенка – яркие новые игрушки и т.д.
Техника чтения. Чтение ребенку вслух - задача не из легких. Читайте медленно и выразительно, хорошо проговаривая все звуки, варьируйте текст (например, вставляйте имя ребенка в стихи о детях), меняйте интонацию и голос в зависимости от того, какой персонаж говорит, звукоподражайте, читайте стишки нараспев. Читайте ребенку даже тогда, когда он научится читать сам, этим вы определяете для него зону ближайшего развития: то, что он еще не в состоянии сегодня прочитать сам, но воспринимает в вашем прочтении, и через некоторое время вернется к книге самостоятельно.
Хранение. Пусть все, что связано с чтением, будет привлекательным для малыша. Выделите отдельную полку для хранения детских книг и красиво оформите ее, не забыв спросить совета у вашего главного читателя. Убедитесь в том, что полка удобная и легко доступна малышу.
Обсуждайте и сочиненяйте. Говорите о героях прочитанных книг и их поступках, высказывайте свое отношение. Учите ребенка сочинять истории, фантазируйте, пересказывайте старые сказки на новый лад, приписывайте героям невероятные поступки, придумывайте их дальнейшую судьбу и свои варианты развития сюжета. Внесите что-то новое в знакомые истории, пусть малыш придумывает персонажей и имена для них, определяет финалы историй и т.д. Этим вы сформируете у ребенка творческое воображение. Сочиняйте вместе сказки, рисуйте иллюстрации и дарите самодельные книги друзьям, бабушкам и дедушкам. Героем книги может быть и сам ребенок, собственная сказка может помочь ему решить проблему, преодолеть страх или научить чему-то новому.
ИнтерактивностьОживите книгу, читайте по ролям, разыгрывайте сценки в лицах, ставьте спектакли по мотивам известных книжных сюжетов. Пусть ребенок исполняет одну из ролей и будет внутри книги. Такая театрализация позволяет ненавязчиво донести и закрепить  мысли, которые иначе усваиваются с трудом. Есть множество вариантов домашнего театра: костюмированный, пальчиковый, магнитный, театр теней, бумажный, марионеточный и пр. Устраивайте дома настоящие представления по прочитанным книгам, расклеивайте афиши и выдавайте билеты. После двух лет можно сводить малыша в кукольный театр и посмотреть постановку любимой сказки. Рисуйте героев книг, лепите их из пластилина и природных материалов, и разыгрывайте истории. Можно создать собственный мультфильм-комикс. Пусть ребенок с вашей помощью вспомнит и схематично нарисует основные сцены, а потом, опираясь на картинки, попробует озвучить «мультфильм». Пишите письма полюбившимся героям (тут, возможно, придется присылать от них ответы). Покажите малышу диафильмы по прочитанным сказкам. Они воспринимаются легче, чем мультфильмы, от них меньше устают глаза, к тому же, диафильмы лишь помогают понимать текст книги, а не заменяют его действием.
Ритуал. Регулярное чтение в одно и то же время является ритуалом, который действует на ребенка успокаивающе, являясь признаком стабильности и опоры в жизни. Можно читать за завтраком или даже когда малыш сидит на горшке. Но лучше всего сделать успокаивающее чтение традиционным перед сном. Это не только отложиться в подсознании ребенка, но и даст дополнительную близость и теплоту общения с малышом, создаст особую доверительную атмосферу между вами и ребенком. Выбирайте для чтения на ночь  проверенные временем, уже знакомые ребенку истории, это поможет ему расслабиться перед сном.

Традиция. Выделите особенный день и время для семейного чтения по кругу, хотя это и не просто при сегодняшнем ритме жизни. Такое чтение может не только развлечь, но и утешить и поддержать ребенка, дать ему новые знания и вдохновить. Эмоциональное «чтение-общение», период «пристального внимания», очень важно для детей, ведь это время, когда мама и папа откладывают все свои дела, сажают его на колени, обнимают за плечи и начинают читать.
Повторение. Читайте одну и ту же книжку столько раз, сколько ребенок просит. Повторение важно для малышей, потому что они хотят учиться. Вскоре вы заметите, что он уже помнит наизусть любимые отрывки и старается употреблять ключевые фразы в своей речи. К тому же перечитывание любимой книги в энный раз  создает для ребенка ситуацию комфортности, он заранее знает все повороты сюжета, поэтому обращает внимание на отдельные слова и фразы, замечает новые смысловые нюансы.
Мера. Остановитесь до того момента, когда ребенок заскучает. Лучше читать меньше, но регулярно.
Соответствие возрасту. Выбирайте книги по возрасту, достаточно сложные, чтобы они могли завладеть вниманием ребенка, и в то же время достаточно простые, чтобы он мог следить за развитием событий. Не страшно, если что-то  в прочитанном окажется неясным, опережающее чтение тоже полезно, но сюжет в таких книгах должен быть доступен на разных уровнях. Если дома несколько детей дошкольного возраста, не делайте разграничения в чтении младшим и старшим, старшие обычно активно обсуждают и проговаривают произведения для малышей, что полезно всем.
Актуальность. Не равняйтесь на других, выбирайте то, что с удовольствием воспринимает именно ваш ребенок. Ранимые и впечатлительные дети боятся авантюрных историй, в отличии от искателей приключений. Предлагайте актуальные книги, сообразно интересам и увлечениям ребенка на данный момент. В идеале читайте ребенку те книги, которые интересны вам обоим.  Постарайтесь заранее прочесть то, с чем собираетесь познакомить ребенка. Помните о тематическом разнообразии произведений и о сезонном принципе в подборе литературы.
Иллюстрации. Побуждайте интерес ребенка к картинкам. Со временем он начнет не только листать страницы, но и слушать. Учите малыша обращать внимание на детали иллюстраций, на цветовое решение, на то, как художник передает настроение героев. Пересказывая по картинке фрагмент произведения, малыш развивает свою речь и учится воссоздавать словесный образ на основе зрительного.
Вопросы. Отвечайте на вопросы, которые малыш задает по ходу чтения, объясняйте непонятные слова и предложения по его просьбе. Задавайте вопросы сами, не переходите на длинные монологи, просите ребенка пересказать небольшие отрывки, обсуждайте прочитанное вместе. Вместе ищите в книгах ответы на вопросы ребенка. Наряду с художественными книгами для детей раннего возраста есть и обучающая литература для ознакомления с окружающим миром, расширения кругозора, развития внимания и памяти. Особое место занимает чтение словарей, энциклопедий и научно- популярной литературы.
Совместный поход. Сделайте традицией совместный поход в книжный магазин и библиотеку, и дайте ребенку возможность выбирать самому.
Ценность. Воспитывайте отношение к книге, как к чему-то ценному. Дарите книги малышу на каждый праздник вместе с другими подарками. Когда ребенок идет к кому-то в гости, включайте книгу в детский подарок, как нечто особенное. Воспитывайте бережное отношение к книгам, объясняйте, что их нельзя кидать на пол, рисовать в них, мять или рвать страницы. После прочтения их надо обязательно класть на место. При сознательных попытках испортить книгу, уберите ее в шкаф, и объясните, почему вы так поступили.


ИНТЕРЕСНЫЕ УЛОВКИ
Существуют еще и маленькие хитрости, которые помогут заинтересовать чтением даже самого непоседливого и активного малыша.
Искушение. Выберите книгу, которая может заинтересовать малыша, сядьте поодаль и начните громко выразительно читать ее сами себе. Если ребенок не присоединяется, прикройте страницу рукой, как-будто читаете что-то сверхсекретное.
Аудиозапись. Купите книгу с CD-диском. Научите ребенка пользоваться проигрывателем, чтобы он мог сам включать запись, слушать ее и одновременно листать иллюстрации. Пойдите еще дальше и попробуйте метод записи на магнитофонную пленку. Запишите несколько книжек сами, а потом попросите ребенка записать сказку для друга или родственника, с художественным чтением – собачьим лаем, скрипом дверей и прочими атрибутами. Но не увлекайтесь, прослушивание дисков не заменит живой мамин голос и обсуждение прочитанного.
Подписка. Подпишитесь на интересные для ребенка журналы на его имя, для этого сходите вместе на почту.
Волшебное появление. Обыграйте появление в доме новой книги. «Почта» может придти по почте, «Остров сокровищ» можно вместе отыскивать по маршруту на пиратской карте и т.д. Войдя в дом с «Энциклопедией гномов» скажите, что только что получили эту книгу от гномов, и они просили прочесть ее малышу. Заведите «волшебный сундук», в котором иногда будут появляться книги на самые актуальные для ребенка темы.
Интрига. Во время чтения с малышами, делайте небольшие паузы на самых интересных местах. С детьми постарше, читая одну и ту же книгу несколько дней, прерывайтесь в интригующих моментах глав. Такое чтение с продолжением не только поддерживает интерес, но и способствует развитию памяти и внимательности.
Старые книги. Почитайте с ребенком свои старые детские книжки, расскажите, как вам читали их бабушки и дедушки.
Собственные книги. Сделайте собственные книги. Придумайте истории про самого малыша и нарисуйте иллюстрации, или сделайте книгу из фотографий ребенка с подписями.
Рисование. Если ребенку сложно сконцентрироваться на сюжете книги, предложите ему рисовать в то время, как вы читаете.  Во время чтения дети обычно рисуют и закрашивают простые фигуры, выполняя механическую работу, не требующую сосредоточения и вдохновения. Беспокойные руки заняты и не мешают уму воспринимать услышанное. Если трудности остались, пробуйте фоновое чтение.
Чтение - это не только приятное времяпровождение, но еще и весомый шаг к развитию образного мышления и интеллекта вашего малыша, формированию грамотной речи и письма, облегчению процесса обучения и получению новых впечатлений. Ведь с каждой прочитанной книгой ваш маленький человек становится богаче на целый мир другого человека





                                                                       Переход в среднюю школу.                                              
                      Чем родитель может помочь ребенку?!

Многие родители воспринимают переход детей в 5 класс только так: «Ну надо же как уже вырос!». На самом деле для ребенка меняется все – учебная нагрузка, ответственность, место в детском коллективе, да еще начинаются трудности младшего подросткового возраста. Ведущий педагог-психолог «Школы Сотрудничества» Наталья Феликсовна Кацевич предлагает родителям будущих 5-тиклассников заранее подготовить себя и ребенка к новому статусу и новым заботам. 

Психологические особенности детей 10 лет
Многие психологи считают, что переход детей в среднюю школу является кризисным периодом, так как этот период одновременно и начало младшего подросткового возраста и период адаптации к новым школьным условиям. 
10-летки уже обладают эффективными приемами учебной работы - умеют качественно усваивать предлагаемые знания, обладают развитыми навыками общения. Могут получать знания и самостоятельно. У многих  уже выделились явные склонности – у кого-то к гуманитарным наукам, у кого-то к точным. Обычно это зависит от индивидуальных способностей, интереса к предмету и традициями семьи (что родители больше всего обсуждают - путешествия? высокие технологии? медицину?) Психологи отмечают, что в возрасте 10-11 лет у детей начинает развиваться рефлексия к оценке собственного труда, то есть они способны дать оценку своему труду, понять причины успехов или неудач. 

Что значимо для пятиклассников?

Для детей 10-11 лет значимым становится общение с одноклассниками, статус в коллективе. Они прислушиваются к мнению своих сверстников, сейчас оно для них важнее, чем мнение взрослых. В этом возрасте дети любят ездить на экскурсии всем классом, ходить в походы - лишь бы «все вместе». 

Адаптационный период в пятом классе. Что родителям надо знать?

Период адаптации при переходе в среднее звено у пятиклассников длится примерно полгода. Ребёнок может испытывать интеллектуальные нагрузки, эмоциональное перенапряжение, тревожность по поводу публичных выступлений, переживать из-за отношений с учителями, бояться быть не понятыми сверстниками.
Самыми яркими признаками того, что ребенок переживает сложности адаптации, бывают плаксивость, раздражительность или перепады настроения, снижение успеваемости.

Чаще всего именно на ухудшение оценок и реагируют родители, поэтому мы остановимся на возможных причинах этого:

Физиологические изменения.

Переход в среднюю школу может совпасть с началом физиологических изменений в организме ребенка. Ребенок начинает расти, быстро утомляется, ему постоянно хочется спать, что приводит к слабой концентрация внимания, снижению объёма памяти. Здесь важнее всего установить четкий режим дня, устранить перегрузки, чередовать физическую и умственную деятельность. Проблемы личностного роста: частые ссоры с одноклассниками или значимыми для него людьми, проблемы влюблённости, проблемы в семье. Взрослым важно понять, что мешает ребёнку спокойно учиться, постараться смягчить ситуацию насколько это возможно и терпеливо относиться к его временным неудачам, вселять веру в себя. 

Низкая познавательная мотивация. Это очень распространенное явление — ребенок плохо учится, потому что ему неинтересно. Причины могут быть разные: постоянные неудачи, плохие отношения с учителем или сверстниками, личные проблемы. Иногда ребенок заявляет, что ему неинтересно учиться, потому что он не понимает, как то, что они изучают в школе, может пригодиться ему в жизни. Обычно специалисты рекомендуют таким детям найти то, что ребенку действительно интересно. Может быть даже сменить школу, например, на спортивную или художественную.

Неуверенность в себе. Если неуверенность закрепилась ещё из начальной школы, то он заранее внушает себе, что у него ничего не получится, а перенапрягаться не желает. Причиной неуверенности могут быть повышенная тревожность, давление со стороны близких, их излишняя требовательность, боязнь не оправдать ожиданий. Неуверенность в себе может особенно сильно проявляться именно в переходном возрасте. Помочь ребенку преодолеть эти трудности, почувствовать себя успешным и компетентным можно только разобравшись в их причинах.

Отсутствие способностей. Например, ребёнок не способен хорошо учиться по отдельным предметам: математике, русскому языку, но у него развиты способности к литературе, музыке, искусству. Необходимо выявить его таланты, тем более что в средней школе появляются новые предметы и ребёнок может проявить себя изучая их. 

Итак, мы поняли, что ребенку трудно в этот период справиться с навалившимися трудностями. Как помочь ребёнку в период адаптации?
  Важно успокоить ребёнка и заранее настроить его на изменения, которые неизбежно наступят в средней школе. Заранее познакомьтесь с новыми предметами, учителями, если есть такая возможность. 
  Объясните ребёнку его новый статус ученика среднего звена, обсудите, что теперь у него большое возможностей, но и больше ответственности. Вы ему больше доверяете, поддерживаете его, считаетесь с его желаниями, так как он стал более взрослым и самостоятельным. Но и спрос с него больше. И общий контроль, конечно, никто не отменяет.
  Последите за своей речью. Не проскальзывают ли у вас фразы «В пятом классе у тебя будут сплошные двойки и тройки. Ты до сих пор не знаешь таблицу умножения!» Может быть какие-то учителя говорят классу: «В средней школе будет очень сложно, мы не знаем, как ты справишься с программой» ? Не надо взращивать неуверенность в ребятах. Напротив, настраивайте их на успехи – пусть не по всем предметам, но по тем, что у него получается – обязательно. Формируйте у ребёнка положительное отношение к одноклассникам, педагогам, учите конструктивному общению.
  Пусть юный подросток знает, что неудачи возможны, это бывает со всеми. Тут важнее всего эмоциональная поддержка взрослых - родителей, педагогов, школьного психолога. Дети должны твердо знать – что бы ни случилось, вы на их стороне.
  Правильно организовать режим дня, не допускать перегрузок. Чередовать физические и умственные нагрузки, следить, чтобы оставалось время на прогулки, хобби, общение с друзьями. Лучше не записывать детей в несколько новых кружков и секций в первое полугодие пятого класса, они сейчас и так перегружены.
  Учитывайте темперамент, характер, индивидуальные способности детей, не сравнивайте его ни с кем, не говорите плохого ни о других детях, ни об учителях, ни о предметах. 
  Поощрять ребёнка можно не только за учебные дела. Его нужно хвалить за то, что он помогает с младшими, гуляет с собакой, хороший друг, ему удалось пробежать два километра, забить гол и т.д. 
  Постарайтесь обсуждать с детьми сложные ситуации и проблемы, вместе ищите выход из конфликтов – у ребенка может быть свое видение ситуации и оригинальное решение.
  Если ребёнок привык к ежедневному контролю со стороны взрослых, то приучайте его к самостоятельности постепенно. Ребёнок уже может сам созваниваться с одноклассниками, спрашивать , не боясь подходить к учителям и задавать вопросы.
  Если взрослых что-то беспокоит в поведении или в учебной деятельности ребёнка, постарайтесь встретиться с классным руководителем. Он ваш первый помощник сейчас и его советы помогут вам решить ситуацию: разговаривать ли с преподавателем, с которым возник конфликт, идти ли к заучу, лучше проверять  ребенка и т.д.

Чи можна прищепити дитині любов до читання?
Моїй старшій доньці вже 12 років, і вона зовсім не любить читати. Я вважаю, що це результат нашого неправильного виховання, ми не змогли чи не зуміли прищепити їй любов до читання. Другій доньці поки що два роки і хотілося б дізнатися, чи можна дитину привчити читати, прищепити їй любов до книг. Чи існують якісь спеціальні методики, прийоми, які нам допоможуть?
Часто доводиться чути від учителів, якщо в сім’ї батьки не люблять читати, то й дитина, як правило, не буде завзятим читачем. Це частково правильне твердження, оскільки всі діти копіюють поведінку своїх батьків. Ось карапуз, який навіть ще не знає букв, із розумним виглядом перегортає батькову наукову книгу. Але буває і так, що у батьків, які люблять читати, росте дитина, якій зовсім не подобається читати. Що ж робити для того, щоб привчити дитину не просто читати, але й отримувати задоволення від цього процесу?
Доведеться попрацювати. Спеціальних методик, які дозволяли б, використовуючи нехитрі прийоми, швидко привчити дитину до читання, мабуть, і немає. Але деякі правила в сім’ї ввести не завадило б.
Правило перше. Починайте читати дитині з раннього віку. Не думайте, що малюк ще нічого не розуміє в місяць або два. Зате він чує правильне, емоційно забарвлене мовлення, поступово починає стежити за розвитком сюжету.
Правило друге. Купуйте більше гарних книг. Гарних, значить, зроблених з любов’ю до дітей. З якісним текстом та ілюстраціями, дитячу класику і твори сучасних авторів.
Правило третє. Книги повинні бути доступними дитині завжди. Тобто полиця з книгами повинна бути в дитячій, і дитина повинна мати дозвіл брати книги у будь-який час.
Правило четверте. Щоб дитина читала сама, ви повинні вигадувати різні стимули. Наприклад, один мій знайомий досить рано навчився читати самостійно, тому що батьки дозволили йому дивитися мультфільми, тільки якщо він сам знаходитиме їх у телепрограмі.
Правило п’яте. Не дозволяйте дитині дивитися телевізор необмежено в часі. Вона не матиме чого читати, якщо зможе подивитися мультфільм або телепрограму у будь-який час.



10 заповедей для родителей. От  Януша  Корчака.


Памятник: Януш Корчак и дети
Люби своего ребенка любым – не талантливым, неудачливым, взрослым. Общаясь с ним – радуйся, потому что ребенок – это праздник, который пока с тобой.
1. Не жди, что твой ребёнок будет таким, как ты или таким, как ты хочешь. Помоги ему стать НЕ ТОБОЙ, а СОБОЙ.
2. Не требуй от ребёнка платы за всё, что ты для него сделал. Ты дал ему жизнь, как он может отблагодарить тебя? Он даст жизнь другому, тот – третьему, и это необратимый закон благодарности.
3. Не вымещай на ребёнке свои обиды, чтобы в старости не есть горький хлеб. Ибо что посеешь, то и взойдет.
 Януш Корчак
4. Не относись к его проблемам свысока. Жизнь дана каждому по силам и, будь уверен, ему она тяжела не меньше, чем тебе, а может быть и больше, поскольку у него нет опыта.
5. Не унижай!
6. Не забывай, что самые важные встречи человека – это его встречи с детьми. Обращай больше внимания на них – мы никогда не можем знать, кого мы встречаем в ребёнке.
7. Не мучь себя, если не можешь сделать что-то для своего ребёнка. Мучь, если можешь – но не делаешь. Помни: для ребёнка сделано недостаточно, если не сделано ВСЁ.
8. Ребёнок – это не тиран, который завладевает всей твоей жизнью, не только плод плоти и крови. Это та драгоценная чаша, которую Жизнь дала тебе на хранение и развитие в нём творческого огня. Это раскрепощённая любовь матери и отца, у которых будет расти не "наш", "свой" рёбенок, но душа, данная на хранение.
9. Умей любить чужого ребёнка. Никогда не делай чужому то, что не хотел бы, чтобы делали твоему.
10. Люби своего ребёнка любым – неталантливым, неудачливым, взрослым. Общаясь с ним – радуйся, потому что ребёнок – это праздник, который пока с тобой.
 

               
ЯК ВИХОВАТИ ЛЮБОВ ДО КНИГИ…

Сучасну дитини практично неможливо побачити за читанням книги. І не дивно. Комп'ютер і телевізор повністю захоплюють його увагу. Батьки роблять спроби прищепити дитині любов до книг, але безрезультатно. Відбувається так через те, що було упущено час, адже привчати дітей до читання потрібно в ранньому віці.
Можна досить багато часу прилучати дитину до читання, використовуючи всі засоби, але так і не виробити постійного бажання хоч годину поспілкуватися з книгою, щоб книга була не примусом, а задоволенням. Як виховувати у дитини любов, саме любов, а не примус до читання і потребу в спілкуванні з книгою протягом усього життя? Цим питанням переймається кожен батько, особливо у наш час, коли світом „править” комп'ютер.


Отже, поради, Вам, шановні батьки:
Ø     Дитина повинна мати до книг вільний доступ. Не забороняйте своєму малюку грати з ними, гризти і малювати каракулі. Зовсім маленькі діти виявляють і розвивають любов до книг саме так.
Ø     Придбайте кубики, магніти, наклейки з різними варіантами букв. З букв складайте склади зі складів слова. Коли проходите повз вивісок і плакатів, просите дитини назвати знайомі букви або прочитати слово. Це формує інтерес до книг.
Ø     Діти люблять переймати поведінку дорослих, тому покажіть особистим прикладом любов до читання. Якщо дитина бачить своїх батьків із книжкою в руках, то і він, ймовірно, проявить цікавість.
Ø     Купуйте книги разом з дитиною. Помічено, що багато підлітків відчувають неприязнь до читання тільки через те, що книга була обрана без урахування його бажань. Вона йому просто нецікава. Надайте право вибору сина чи доньки. Однак поставте умову, що на кожну книжку, яку він придбає сам, буде прочитана одна книга з вашого списку.
Ø     Домовтеся про винагороду, яке чадо отримає після прочитання тієї чи іншої літератури. Природа людини така, що він буде робити те, що в підсумку принесе йому задоволення. Наприклад, за обумовлений текст пообіцяйте продовжити час за комп'ютером, пізніше лягти спати тощо. Щоб переконатися в тому, що дитина дійсно виконала завдання, попросіть переказати прочитане.
Ø     Уява дитини розвивається як вдень, так і вночі. Тому перед сном завжди читайте йому книгу. Це можуть бути казки або добрі історії, які запустять процеси підсвідомого творчості уві сні. При цьому читати книги перед сном можна з дітьми будь-якого віку. Даний ритуал не тільки принесе задоволення, але і дозволить налагодити відносини. Незабаром для дитини книга стане найкращим другом!





ЯК ВИХОВАТИ ЛЮБОВ ДО ЧИТАННЯ
ЯК ВИХОВАТИ ЛЮБОВ ДО ЧИТАННЯ
Можна досить багато часу прилучати дитину до читання, використовуючи всі засоби, але так і не виробити постійного бажання хоч годину поспілкуватися з книгою, щоб книга була не примусом, а задоволенням. Як виховувати у дитини любов, саме любов, а не примус до читання і потребу в спілкуванні з книгою протягом усього життя? Цим питанням переймається кожен батько, особливо у наш час, коли, повторюся, світом „править” комп'ютер.

Поза всяким сумнівом: батьки полегшать собі спілкування з дитиною у майбутньому, коли більше приділятимуть уваги малюкові з перших днів його життя. Сьогодні деякі майбутні мами починають читати книги своїм дітям ще до їх народження та інтуїтивно відчувають сприятливу дію від такого способу спілкування з малюком. На питання, коли почати прищеплювати любов до книжки, вони відповідають: щойно дізнаєтесь про свою вагітність. Наукою доведено, що вже в сім місяців внутрішньоутробного розвитку дитинка „чує”, коли до неї звертаються. Чому б не почати читати малюкові казки чи вірші? Це допоможе мамі поринути у добрий, казковий світ дитинства, який заспокоїть її, налаштує на позитивні емоції. Татові теж не слід уникати таких читань, бо дітки краще чують чоловічий голос, ніж жіночий.

Книжки для найменших мають бути з твердими сторінками (адже їх можна пробувати вкусити). Є навіть книжки, з якими можна плавати у ванні! Перші читання потрібно починати з простих пояснень і запитань: „Це киця, козлик, зайчик. Киця - біла, пухнаста, зайчик - сіренький, у нього великі вушка. У коника довгий хвіст” і тому подібне.

Для дитини в дитинстві головне - гра. Вона ще не розуміє, як їй робити що-небудь для своєї користі. Їй просто подобається веселитися, стрибати, бігати, тобто гратися, адже саме так вона пізнає світ. Тому, якщо батьки хочуть чомусь навчити дитину, розвинути у ній творчі здібності, то не потрібно її примушувати, цим тільки можна вразити психіку дитини. Гра виконує не тільки розважальну, а й пізнавальну роль, тому з дітьми потрібно гратися. Вони цікавляться буквально всім, і їх легко буде спонукати, наприклад, до читання.

Читати краще з дитиною, починаючи із цікавих віршів-забавлянок, невеликих пісеньок, смішинок, казок. Тут допоможуть і стануть друзями книги з віршами дитячих письменників О.Олеся, М.Пригари. Вірші, пісеньки швидко запам'ятовуються, розвивають мову, пам'ять. Бажано також „обігрувати” вірші, тобто промовляти і в той же час виконувати різні дії, про які йде мова у вірші („Сорока-ворона”, казка „Коза-дереза”, „Вовк і семеро козенят” і ін.). Дітям це дуже подобається, до того ж надалі вони починають складати вже свої невеликі вірші.

Потім можна поступово перейти до читання більших казок. Згадайте, хто в дитинстві не читав українських народних казок, казок народів світу? Вони завжди актуальні й цікаві малюкам. Сьогодні з'явилося багато нових авторів. Але вибрати щось справді варте уваги дуже тяжко. Найкраще звертатися до творів відомих авторів у світі дитячої літератури.

Пізніше можна перейти до серйозніших творів. Читати потрібно разом з дитиною, спочатку їй, а потім - вона. І так, непомітно для себе, дитина заохотиться до читання.

Можна робити ще таким чином: перевернути книгу та вигадувати свої казки. Батьки, гадаю, будуть приємно здивовані, коли помітять, що дитина, тільки навчившись писати, починає вписувати у заведений блокнотик придумані нею невеликі розповіді.

Поряд з ящиком із улюбленими іграшками варто прибити полицю для книжок. Нехай дитина самостійно поскладає на неї свої улюблені казки. За бажанням юного читача, там можуть поміститися і сміливий Котигорошко, і Курочка-ряба, і Карлсон, і кумедне звірятко Муммі-Троль зі своєю компанією, і надсучасний малий чарівник Гаррі Поттер.

У наш час усе важче відірвати дитину від телевізора чи комп'ютера. Якщо у неї є улюблені кіно, мультфільми, варто придбати книжку, на основі якої їх створено. „Знаєш, у цій книжці є стільки цікавого, чого немає у фільмі. Хочеш дізнатися, що саме?” - приблизно так ще можна заохотити малюка або вже першокласника до читання.

Пам'ятаю, як мій старший син розохотився читати, більше любив дивитися фільми, мультфільми. Одного разу роздобула книжку Всеволода Нестайка „Тореадори з Васюківки” і повернула цікавість до читання, сказавши: „Читай книгу і уявляй, що все в ній відбувається так, як у фільмі...” Це подіяло позитивно. Син з того часу переконався, що читання книг не менш цікаве, ніж перегляд фільмів.

Варто влаштовувати день або вечір без телевізора, а замість того, щоб дивитися чергову серію нескінченного серіалу, посидіти з дитиною і почитати разом, обговорити книгу: які герої добрі, а які погані, на кого хочеться бути схожим? Та хіба мало виникне запитань?

Батьки повинні читати й самі. Якщо вони говорять про важливість читання, але при цьому самі не мають у цьому потреби, то діти відчують фальш і також втратять будь-який інтерес до читання. Психологи вважають, що мама і тато, які люблять читати, можуть краще вплинути на інтелектуальний розвиток своїх дітей. Поза сумнівом, діти, які люблять читати, більше можуть узяти з навчального процесу в школі, а потім і у вищому навчальному закладі. Внаслідок цього такий простий навик, як читання, може вплинути на вибір дитиною професії, на її роботу і місце у цьому світі. Звичайно, чим старша дитина, тим важче її зацікавити чим-небудь. Дуже важливо спілкуватися з нею, цікавитися її внутрішнім світом і таким чином разом із нею підбирати книжки, які зацікавлять її, та в яких вона, можливо, знаходитиме відповіді на багато питань, що хвилюють.

Бажано разом з дитиною читати та аналізувати літературні твори, що вивчаються у школі. Батьки мають бути прикладом для дітей. І, зрештою, якщо дитина і не стане завзятим читачем, у неї все-таки сформуєтд читаннямься позитивне ставлення до читання, пошана до книги як літературної творчості. А це вже добре.

Завжди необхідно пам'ятати, що примушувати дитину читати не варто, це відштовхує її. Не варто намагатися втілити в дитині нездійснені мрії свого дитинства. Кожен іде своїм шляхом, і в кожного є таланти у тій чи іншій галузі. Важливо вчасно помітити їх у дітей та намагатися зробити все можливе для того, щоб розвинути ці здібності.
Надія ДЖАДЖА,
педагог
470
Як  викликати в дітей інтерес до читання

  1. Читайте не більше 10-15  хвилин.
  2. Перед читаням провітріть кімнату,  приберіть зі столу зайві предмети.
  3. Якщо дитина втомилася, зробіть фізкультурну паузу.
  4. Хваліть свою дитину.

Як обговорити з дитиною прочитане?

  1. З`ясувати перед читанням чи під час читання важкі слова.
  2. Спитати, чи сподобалось дитині прочитане. Чим?
  3. Що нового довідалася?
  4. Попросити розповісти про головного героя, цікаві пригоди.
  5. Які слова  й  вирази запам`ятались?
  6. Чого навчила книга?
  7. Запропонувати дитині намалювати малюнок до епізоду,який її найбільше сподобався,  можно  вивчити уривок, якщо це вірш.

Комментариев нет:

Отправить комментарий